За останні роки інтерес до проблеми творчості суттєво зріс. Творчість - це самовираження, саморегуляція людини, світобачення як засіб пізнання світу через творче сприйняття та практичне перетворення діяльності.

Все більшого значення набуває розвиток таких властивостей особистості, які дають можливість творчо використати здобуті знання. До методів та способів стимулювання творчої активності можна віднести такі:

• створення сприятливої атмосфери спілкування;
• збагачення педагогічного середовища новими враженнями та судженнями;
• забезпечення привабливого творчого характеру діяльності;
• чітке визначення мети та кінцевих результатів роботи, способів її оцінювання;
• спонукання до генерування оригінальних ідей;
• залучення учнів у процес планування мети і поточних завдань;
• повага, довіра, визнання та подяка за досягнуті результати;
• надання права самостійно приймати рішення;
• практична спрямованість заходів;
• спільне розв’язання проблем.

Швидкі темпи розвитку суспільства характерні для останніх років, необхідність пошуку шляхів виходу нашої економіки зі стадії занепаду, впровадження нових технологій - усе це потребує докорінних змін у системі управління виробництвом, використання виробничих ресурсів із врахуванням творчих можливостей особистості. Лише творча особистість спроможна створювати, управляти, пропонувати нові теорії, нові технології, нові напрямки розвитку, знаходячи шляхи виходу зі складних нестандартних ситуацій. Тому забезпечення кожній дитині можливості використання свого творчого потенціалу є одним із пріоритетних завдань школи.

Позакласна діяльність дає змогу учням виступати в нових соціальних амплуа. Це зона активного спілкування. Вільний час є умовою для розширення світогляду школярів, для самостійного творчого пошуку в будь-якій галузі.

Психологи стверджують, що діти нічого не хочуть відкладати на потім. Вони бажають жити, а не готуватись до життя. Їхні інтелектуальні потреби мають задовольнятись негайно. Саме позакласна робота має таку можливість.

Мій педагогічний досвід складає вже більше 34 роки, а досвід роботи класним керівником становить понад 23 роки. Впродовж цих років я працюю над темою: «Розвиток творчих здібностей учнів на уроках та в позаурочний час та врахування індивідуальних особливостей учнів». На мій погляд, ці теми є глобальними та значущими у роботі з дітьми. Давня мудрість гласить: «Якщо твої плани розраховані на рік - сій хліб, якщо на десятиріччя -посади дерево, якщо на віки - навчай дітей». Ось це я намагаюсь робити вже понад 34 роки. В умовах сучасної школи інтерес до цієї проблеми значно зріс, бо ж усі ми, і батьки і вчителі, хочемо бачити талановитих та творчих дітей. Кожного разу, беручи керівництво новим класом, не перестаю дивуватись, наскільки талановитими є мої діти, наскільки великим є їхнє бажання розвиватись і зростати у своїх талантах та здібностях, і наскільки безмежними є їхні можливості.  Мені залишається тільки встигати допомагати їм розвивати свої таланти.

Не на одному поколінні учнів випробувані заходи та проекти, різноманітні програми та акції, про які я буду ділитись з усіма вами.

Найважливішим засобом розвитку особистості, її життєвої компетенції є діяльність. Мені щастить на активних, розумних та творчих учнів. Я лише злегка направляю їх, пропонуючи їм різноманітні конкурси. Так, беручи 5 клас, традиційним для мене є організація Дня Здоров’я. Я вже не раз переконувалась, що це найкраще згуртовує учнів, батьків та класного керівника. У сонячний та яскравий день ми всією родиною виходимо у ліс, організовуємо спортивні змагання, де участь приймають всі: батьки, діти та я сама. Почуття, яке охоплює всіх нас, не порівняти ні з чим. Якими ж смачними є ковбаски, смажені на вогні, уха, зварена батьками, та дивовижні історії біля вогнища. Ці Дні Здоров’я  стають потім традиційними, іноді навіть двічі на рік: восени та весною. Восени 2014 року ми провели День Здоров’я у Школі верхової їзди, що під Тернополем. Батьки з не меншим азартом, ніж діти, катались верхи. Учні відчували гордість і за себе, і за своїх рідних. На мій погляд, ніякі бесіди та виховні години у класі не розвивають творчі здібності дітей так, як лише один такий захід. Але ж у нас їх так багато у класі! Якою популярністю користуються серед моїх учнів щорічні конкурси «Містер класу» та «Міс класу». Учні змагаються у різноманітних конкурсах: поетичний, кулінарний,господарський та показ мод на подіумі, знання правил етикету. Кожного року готуються різноманітні призи та номінації: серед дівчат це «Міс класу», «Перша Віце-міс», «Друга Віце-міс», «Міс Чарівність», «Міс Фото», «Міс Кулінарочка», «Міс Глядацьких симпатій», серед хлопчиків це «Містер класу», «Містер Шарм», «Містер Глядацьких симпатій», «Містер Фото», «Містер Інтелект». Одним із конкурсів є виступ претендентів зі своїми родинами.  Треба бачити:  як батьки співають та танцюють зі своїми дітьми. Оце і є та діяльність, яка і розвиває особистість і підвищує її самооцінку та впевненість у собі. Хіба не такими ми хочемо бачити своїх дітей? Звичайно, ви можете сказати, що не всі діти приймають учать у конкурсі. Стосовно виступу, можливо, і ні. Але є групи, які готують призи, плакати, художні виступи між номерами учасників,  оце вже і є повне залучення всіх учнів до проекту. У своїй роботі я завжди пам’ятаю, що важливо створити сприятливу атмосферу спілкування із учнями,поважати, довіряти, та саме головне, визнавати та дякувати за досягнуті результати та перемоги.

 Дуже подобається моїм учням щорічний конкурс «Наш клас має таланти», де учні представляють різні жанри: художній, оригінальний, поетичний. Художній в свою чергу ділиться на вокальний та танцювальний. Переможці отримують справжні призи, виготовлені батьком нашого учня.

Щоб підтримувати та не забувати наші українські традиції, ми щороку у грудні проводимо «Українські вечорниці». Я, батьки та діти, одягнені у національні костюми. Ми куштуємо українські національні страви, які приготували наші батьки і діти, ми співаємо українські пісні та танцюємо українські народні танці. Запалені на столах свічки створюють затишну та неповторну атмосферу. У такі хвилини розумієш, що ми є однією родиною, українською та близькою по духу. Хтось наважується вперше заспівати, а хтось розповість українську гумореску. Такою є організація життя людини, де однією з важливих функцій є стимулювання позитивні мотивації кожного учня у процесі організації різних видів діяльності. А це, у свою чергу, спонукає моїх вихованців до генерування оригінальних ідей. Так Катя Глова, яка по натурі є дуже творчою особистістю, створила театр, для якого пише сценарії, і виступи якого ми неодноразово бачимо на наших заходах. Вона працює зі своїми акторами, як справжній режисер, вона вдало моделює життєві ситуації, беручи за приклад свою родину, переносячи образ свого дідуся та бабусі, мами, тата та сестрички у рольову гру під назвою театр.

Художній хореографічний колектив «Сучасні ритми» є окрасою нашого класу та школи. Це і оригінальні костюми, і сюжетні танці, які теж, як маленький театр: зі своїми тривогами, запалом та емоціями. Кожного року це нове і яскраве шоу. Це «Бродвей» у 5 класі, «Кармен» у 6 класі, «Домовички» у 7 класі, «Мажоретки» у 8 класі, «Україно, моя» у 9 класі. У колективі із 18 дівчаток задіяні 14, четверо не танцюють лише через слабке здоров’я. Наш колектив успішно виступав у ТНЕУ та ТРЦ «Подоляни».

З метою пізнання свого краю я організовую багато проектів. Так, наприклад, мною був започаткований цикл бесід «Історія моєї вулиці». На виховних годинах учні впродовж року розповідали, на честь кого була названа їхня вулиця та розповідали історію вулиці з року заснування і до сьогодення. Ми всі дізналися багато цікавих фактів із історії великих людей та подій, тому що готуючись до виступу перед однокласниками, учням довелось опрацювати величезну кількість інформації: в архіві, інтернеті та з розповідей бабусів та дідусів. У цьому проекті була задіяна кожна дитина класу. Коли цикл бесід завершився, діти з подивом говорили, що вони навіть не здогадувались про такі цікаві факти та таких відомих людей, або історичні події нашої держави та світу. Вони почали ще більше пишатись вулицею, на якій живуть.

 З 2012 року ми розпочали новий цикл бесід на виховних годинах: «Професії наших батьків». Бесіди покликані ознайомити учнів із різноманітними професіями, мати змогу ще більше пишатись своїми батьками та їх нелегкою працею, про яку вони під час нічого не знають. Ми вже відвідали фірму «Інфотехцентр», де учні дізнались про технічні засоби та різноманітні гаджети, а батько учениці розповів багато цікавого про різного роду пристрої. Ми відвідали студію меблів та штор «Інтер’єр», де, крім цікавої бесіди мами учениці про свою професію, учні самотужки навчились робити квіти із тканин, це був дуже захоплюючий досвід. Ми з радістю побували у стоматологічній клініці, де мама учениці розповіла нам про професію стоматолога. Це так вплинуло на моїх учнів, що багато з них навіть вирішили обрати собі у майбутньому цю професію.

Паралельно з усіма цими проектами стартував і інший: «Мандруємо та вивчаємо рідний край». Я завжди залучаю своїх учнів у процес планування виховних заходів та проектів. На мою думку,  дітям буде цікавіше займатись тим, що вони самі і придумали. Інколи я тільки «підкидаю» їм ідею,  а вони самі втілюють її у життя. Так у моєму класі зародилась акція «Допоможи хворій дитині». За нашої ініціативи вся школа залучається до збору коштів на лікування хворих дітей. І коли дитина віддає хворому свої гроші, які вона збирала на велосипед для себе, та при цьому каже: «Я можу бігати, стрибати, кататись, а ця дитина не може, то нехай мої гроші їй допоможуть», в такі хвилини охоплюють почуття гордості та найвищого щастя через те, що виховуєш таких чуйних та небайдужих громадян.

Ще один проект, який був дуже успішним у моєму класі, є конкурс «Різдвяна композиція». Чотирнадцять образів різдвяної феєрії були зшиті дітьми та батьками власноруч та представлені на міському та обласному конкурсах. Ми вибороли перше місце. Учні та батьки більше 3 місяців працювали над кожним образом, і ляльки вийшли, як живі. Можна тільки радіти таким проявам власних здібностей.

Мої учні є постійними переможцями вертепних дійств у школі. Думаю, що театр допоміг кожному впевнено почуватись на сцені та виявляти свої акторські здібності.

Не забуваю я і про заходи, пов’язані з англійською мовою, адже я є вчителем іноземної мови. Було втілено в життя безліч ідей та проектів. Лише за останні 4 роки мною та моїми вихованцями були проведені фестивалі: «Save the World», «We are for peace», «St.Valentine’s around us». Разом із учнями 10-А класу був проведений відкритий урок: «Види музики», де звучали різноманітні музичні стилі, де учні грали на скрипці, гітарі, сопілці та баяні, де звучала поезія англійською мовою, яку пишуть самі учні. Ми  слухали великих виконавців світу музики, співали самі, а потім нас підтримали батьки, які були присутні на уроці. Шоу «Святий Валентин навколо нас» зібрав моїх учнів 8 та  10 класів. Учні впродовж 2 годин співали,танцювали, розповідали історію цього свята, про його символи та забобони у різних країнах. Я вважаю, що для успішного формування у учнів якостей творчої особистості, їм варто надавати максимум можливостей для випробовування себе у творчості. Кожна дитина по своєму неповторна. Вона приходить у цей світ, щоб творити своє життя, знайти себе та самореалізуватись. Хто здібний до музики, до образотворчого мистецтва, художньої праці, хтось до математики, хтось пише вірші та оповідання, хтось хороший спортсмен. Скільки дітей-стільки і здібностей, які залежать і від школи також. Як же це виявити? Беручи дітей у 5 класі, починаю з анкетування, з якого з’ясовую, що подобається тій чи іншій дитині, що їй дається легше, що важче, в чому вона чи він хотіли б себе проявити. А далі спостереження та щоденна робота. Інколи і сама дитина не підозрює, на що вона здатна. І моя задача, як і кожного, хто вибрав цю нелегку працю, зробити так, щоб камінчик перетворився на діамант і почувався впевненим і потрібним у класі, школі та житті.

Здібності самі по собі не гарантують творчих здобутків. Для їх досягнення необхідний «двигун», який запустив би в роботу механізм мислення, тобто необхідні бажання і воля, потрібна мотивація.

У класі, яким я керую вже 6 рік, у перший рік навчання було лише 2 відмінники. Я вирішила в кінці кожного навчального року вручати відмінникам медалі «Відмінник навчання», «Учень року» та «Учениця року». Медалі виготовляє батько нашого учня. І в кінці року при врученні медалей нашим відмінникам та мотивація якраз і з’явилась: а чому не я. У 2013-2014 навчальному році відмінників уже 6. Ми продовжуємо нагороджувати учнів медалями, до яких додались номінації: «Найактивніший класу» та «Кращий черговий». Крім цього, у класній кімнаті є стенд «Ми пишаємося ними», де є фотографії відмінників та активістів класу. Щоб опинитися у числі тих чи інших, діти наполегливо працюють цілий рік. А у травні місяці на класних зборах ми підводимо підсумки та голосуємо за найкращих. Умова єдина-проявляти себе у повній мірі у тому, що тобі вдається найкраще. Самореалізація і є основою моєї роботи як педагога та класного керівника. У 2012 році моя учениця Мочульська Вікторія  виборола 2 місце у конкурсі «Учень року». І хоча вона змагалась з учнями 9, 10 класів, впевнено здобула перемогу.

Я кожного дня повторюю своїм учням, що природа щедро наділила кожну дитину можливостями розвиватись, і що необхідно лише знайти, як реалізувати ці можливості. Тільки за такої вимоги кожен зможе піднятись на найвищі висоти творчої діяльності.

Я твердо переконана, що виховання дитини здійснюється лише шляхом активності лише самої дитини. Все, що ми робимо «з під палки,» приречене на провал. Учні, на мій погляд, не повинні відчувати себе об’єктом  професійних зусиль. Я намагаюсь проявляти гуманізм та повагу до дитини у поєднанні з вимогливістю. Я стараюсь розкривати перед учнями перспективу їхнього росту, допомогти їм досягти успіху, при цьому враховуючи їхні індивідуальні особливості та вік. Виховання здійснюю в колективі та через колектив. Найважливішим фактором успішного розвитку творчої особистості для себе визначила неформальне спілкування та особливі відносини із кожним своїм вихованцем. Неможливо досягти результатів у вихованні учнів тільки наказуючи та вимагаючи. Вчитель-друг, на мій погляд краще, ніж вчитель-диктатор. Коли створюється емоційна та доброзичлива атмосфера, коли організація діяльності учнів здійснюється з урахуванням їх інтересів, потреб та здібностей, коли вирішення творчих завдань пробуджує в кожного учня дослідницьку активність, спонукає до успішних дій та досягнення поставленої мети, то ефективність роботи вчителя щодо розвитку творчої особистості багатократно підвищується.

Я намагаюсь своїм власним прикладом зацікавити учнів процесом творчого пошуку. Я сама пишу вірші, тому мої учні пишуть вірші англійською та українською мовами. Я танцюю та співаю, тому вони з радістю танцюють та співають також. Я приймаю участь у всіх спортивних змаганнях у класі, тому у спортивних гуртках майже всі учні мого класу. У класі регулярно випускаються газети на різноманітну тематику: «Подорожі Україною», конкурси та про те, чим клас живе в даний момент.

Попереду у нас ще багато цікавого та незвіданого.

                                                  Новікова Любов Євстахіївна,

вчитель англійської мови