Уже стало традицією в Україні, що початок березня ознаменовується Шевченківськими днями. Очевидно, саме тому відчуття змін та оновлення, які несуть поривчастий весняний вітер та небо, що так раптово стало синім і високим, асоціюються у нас із поезією Великого Кобзаря.

Напевно, кожен із нас пам’ятає Шевченківські читання .Коли ми  декламували  безсмертні вірші поета, а тепер, через багато років, готуються  до виступів на таких заходах власні діти.  У ці моменти особливо гостро відчувається, що читаєш наче одні й ті самі вірші Шевченка, але щоразу сприймаєш їх по-новому. Очевидно, і у вчителів складається аналогічне враження, адже, щороку проводячи Шевченківські читання у школах, дуже багато поезій вони вже знають напам’ять. Однак, незважаючи на це,   на кожній із такій імпрез відкривають для себе поета по-новому. Чи це тому, що в художньому виконанні щоразу нових читців фрази із вірша звучать по-новому – з іншим настроєм, іншою інтонацією, іншим душевним запалом, у неї вкладеним, а думки, висловлені у них, знаходять зовсім інший відгук у серцях. Чи це життя, у якому ми живемо і яке щодня «підкидає» інші новини та події, змушуючи переживати, страждати, тривожитися, а часто навіть і плакати через неможливість вплинути на ситуацію, що складається, робить свій відбиток на сприйняття Шевченкового слова і розставляє зовсім інші акценти.

У такі моменти вкотре переконуєшся у майже неймовірній, непояснюваній з точки зору ні скрупульозної логіки, ні якоїсь іншої педантичної точної науки, що могла б прокоментувати певні причинно-наслідкові зв’язки чи фактори, пророчості та далекоглядності Великого Тараса… Саме тому такі вірші , як «Розрита могила» чи «І мертвим, і живим, і ненарожденним …», які прозвучали на Шевченківських читаннях, що відбулись у Тернопільській спеціалізованій школі №3, сприймались глядачами надзвичайно щиро і емоційно. Особливо зворушливо сприймались ці рядки у виконанні молодших школярів. Хоча більшість із представників початкових класів, звичайно, декламували ліричні і романтичні поезії, що оспівують красу природи, – «Зоре моя вечірняя», «Тече вода з-під явора», «За сонцем хмаронька пливе». А от старшокласники вже могли зовсім по-іншому проявити себе, читаючи уривки з поем «Катерина», «Наймичка», «Марія», «Кавказ»…

Загалом, у Шевченківських читаннях, які у третій школі пройшли в два етапи – серед середньої і старшої школи, та серед молодших школярів, взяло участь близько 120 дітей. У кожній з паралелей журі визначило переможців та призерів, таким чином, практично усі юні читці отримали грамоти. Також було визначено і тих, хто представлятиме школу на міському конкурсі читців серед загальноосвітніх начальних закладів «Нескорена муза Шевченка». Ними стали Настя Мінчук (1-А клас), Яна Буняк (2-Б клас), Данило Попович та Володимир Мельник (6-В клас), Христина Крамар, Настя Луцишин та Марта Мисак (11-Б клас).